Як Європа навчає дітей врядувати та протистояти фейкам?
Перебуваючи у Страсбурзі, переможці медіафестивалю «Дитятко» у номінації «Місцеве самоврядування – це ми!» освоїли чимало навиків поводження в осередку демократії – Палаці Ради Європи. Та найцінніший здобуток – ексклюзивні інтерв’ю, які були зроблені з високопосадовцями.
Оскільки тема цьогорічного форуму стосувалася поводження з інформацією, боротьби з фейками у контексті загроз для демократії, юні телевізійники з України цікавилися, як Європа навчає дітей врядувати та протистояти фейкам?
Генеральний секретар Конгресу Ради Європи Андреас Кіфер розповів, що у його рідному Зальцбургу проводиться захід «Місто дітей»:
«Діти отримують різні самоврядні ролі: сьогодні ти мер, а завтра можеш бути депутатом. Так діти можуть на практиці збагнути, як працює місцеве самоврядування.
Він також дав кілька порад, як вирізняти фейки:
– те, як споживають інформацію батьки, стає моделлю для дітей;
– споживання має бути відповідальним, треба ставити собі запитання “чи можливо це?”, “чи має це відношення до того, що я вже чув?”
– діти мають використовувати різні джерела інформації: друковані, електронні. Тільки так вони мають змогу критично проаналізувати отриману інформацію і визначити для себе: “так, це правда”/” ні, я маю сумніви стосовно цього”.
Тіна Мулхакі, директор ще однієї інституції Ради Європи – молодіжного центру при Раді Європи в інтерв’ю для «Дитятка» розповіла, що у деяких школах існують ради шкільного самоврядування, їх у кожному класі представляє один-два учні. Щомісяця представники цих рад зустрічаються з вчителями та обговорюють, що необхідно змінити. Це якщо говорити про школи.
Щодо місцевого контексту, а саме муніципалітетів, то у Страсбурзі, наприклад, діє місцева молодіжна рада. Цих дітей, приблизно 13-15 років (середньої школи), обирають школи – по одній дитині від школи – до місцевої шкільної ради. Вони дуже часто зустрічаються з місцевими політиками і обмінюються досвідом – ідея полягає у спільному управлінні».
Звісно, воно не є достеменно спільним, діти роблять пропозиції, їх можуть приймати або ні. У Франції існує декілька так званих “шкіл демократії”, якими певною мірою керують діти за допомогою дорослих.
За словами Тіни Мулхакі, «у Раді власне молодіжного центру Європи ми працюємо з представниками кожної держави-учасниці, з представниками відповідних міністерств та комітетів. У нас багато комітетів, де працюють молоді люди з різних міжнародних молодіжних організації. Тож, усе, що робить молодіжний сектор РЄ у сфері молодіжної політики, вирішується не лише на урядовцями, а також і молоддю, яка представляє молодіжні організації з усієї Європи. І це – справжнє співуправління, оскільки, якщо урядовці хочуть щось зробити, а молодь цього не хоче, цього не буде. Це означає, що усі питання обговорюються та вирішуються за участі комітету молоді».
Директор директорату з питань людської гідності, рівності та врядування РЄ Клаудія Лучіані підкреслює, що з навичками протистояння дезінформації не народжуються. Їх потрібно формувати у процесі навчання, коли діти вчаться дослуховуватися до думки інших, бути активно залученими у демократичний процес.
«Сильна демократія ґрунтується на потужній ролі громадських медіа, які не ретранслюють позицію політичних структур, а говорять правду. Саме це сприяє формуванню у молоді навичок антифейкового сприйняття інформації», – наголошує Клаудія Лучіані, даючи два головні рецепти боротьби з дезінформацією:
– перевіряти новини, використовуючи соціальні медіа, оскільки вони є не лише осередком створення фейкової інформації, а також і можливістю перевірити правдивість інформації. Для цього є багато онлайн-ресурсів, завдяки чому це можливо робити.
– залучення дітей до самоврядування – діти вчаться цьому змалку, з початкової школи. Вони мають змогу створювати власні ради, обирати мера, визначати порядок денний.
