+380 504 013 602
fest@dytiatko.org.ua

Сторітелінг для соціальних змін: інструменти, механізми, суперсила

Сторітелінг для соціальних змін: інструменти, механізми, суперсила

Другий день ХІІ Міжнародного дитячого медіафестивалю «Дитятко» розпочався з майстер-класу «Сторітелінг for social change». Про суперсилу сторітелінгу в режимі online розповіла письменниця і сценаристка Таня Поставна.

Починаючи свою презентацію, Таня Поставна зазначила, що кожна людина у побуті щодня стає сторітейлером. Ми створюємо історії і передаємо за їх допомогою необхідну інформацію. У перекладі з англійської story – історія, а telling – розповідати, отже сторітелінг – це розповідь історій.

Особливо популярним та актуальним розповідання історій стало з появою Instagram, Facebook, Telegram тощо. Кожний користувач сучасних сервісів тією чи іншою мірою стає публічною людиною, тож має ефективно спілкуватися, вміти презентувати себе, свій проект, свою діяльність, застосовуючи інструменти комунікації і отримуючи результат.

«Сьогодення швидкоплинне, стрімке та інформаційно перевантажене. Відтак людям необхідні ефективні способи обробки й передачі інформації, як от сторітелінг. Та для того, щоб професійно опанувати мистецтво оповідати історії, необхідні теорія, практика та життєвий досвід», – підкреслила Таня Поставна.

Експертка рухалася від теоретичної бази – з визначення терміну, механіки, застосування, функцій сторітелінга і його компонентів – до практики. Зокрема, через короткий екскурс фіналісти «Дитятко» на конкретних прикладах дізналися, як ефективно використовувати сторітелінг, в чому саме його сила, а також на конкретних прикладах перетворювали життєвий досвід на цікаві історії.

«Сторітелінг з’явився не вчора. Історії існують з незапам’ятних часів. Наші пращури за допомогою легенд і казок передавали з покоління в покоління весь накопичений людством досвід і знання. І сьогодні ми кожен день розповідаємо один одному маленькі і великі історії, й деякі з них назавжди запам’ятовуються, стаючи внутрішнім орієнтиром людини», – розповіла вона.

Письменниця і сценаристка порадила аудиторії вправу – проаналізувати історії, які ми розповідаємо щодня, щоби замислитися, які саме емоції чи настрої ми ретранслюємо.

«Історії потрібні людям, щоб осмислити життя, зрозуміти його. Оповідаючи історію, ми водночас усвідомлюємо своє ставлення до того, що відбувається, а також хочемо дізнатися, як інші до цього ставляться, – говорить письменниця. – Історія – персонаж у конфлікті. Без цих двох складових історія не буде захопливою».

На думку письменниці та сценаристки, сторітелінг – ефективний інструмент для утримання уваги людини, але в той же час, не всі вміють правильно користуватися цим.

«Людська психіка влаштована так, що ми швидше реагуємо на історію конкретної людини, ніж на факти і цифри. Ми ототожнюємо себе з персонажем, героєм історії. Його вчинки викликають у нас емоції, надихають, дарують сміливість, вчать чогось. Формується довірчий зв’язок.

Тож основне завдання сторітелінгу – із чогось надто складного зробити просте, але обмінятися історією, вибудовуючи емоційні зв’язки. Потрібно опанувати легкі жанри подачі, якими є комедії, детективи тощо, і навчитися загортати у них важливе, те, що потрібно всім, але до чого люди не мають снаги ставитися уважно. У цьому і є суперсила сторітелінгу – робити складне простим для сприйняття.

Для того, щоб життя розповісти в історії, треба розкласти його на пазли, продумати експозицію, розвиток події, кульмінацію, спад і завершення. Структура оповіді повинна постійно тримати увагу глядача», – пояснила Таня Поставна.

Сторітейлер – адвокат людини, що перебуває у слабкій позиції. Історія людства, а отже, й сторітелінг рухається в сторону визволення та об’днання, зауважує експертка. Тож, «щоб показати об’єднання, потрібно неодмінно зрозуміти, прийняти і показати обидві сторони. Тоді це буде драма, тоді це буде сторітелінг найвищого гатунку. Адже хороші історії починаються з прийняття іншої правди.

Масмаркет завжди веде оповідача в сторону, яка комусь вигідна, тому слід обережно ставитись до масового і трендів, й створювати антитренди. І, звісно ж, на першому місці має бути зміст, який у реальному житті витіснила форма.

Юним телевізійникам фестивалю, Таня Поставна порадила ставитись до письменницької праці серйозно, бо це потрібна й фахова робота, але при цьому сприймати все з добрим гумором й легкою іронією. А також більше читати та писати, бо якщо перше забезпечить широту уяви та гостроту погляду, то друге – відшліфує стиль та загартує техніку.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *