До 125-річчя Олександра Довженка у Харкові презентували книгу
Презентацією книги мистецтвознавця Володимира Миславського «Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка» розпочалася чотириденна івент-програма XI Міжнародного медіафестивалю «Дитятко». Участь у заході, що проходив у галереї «Бузок», взяв президент медіфестивалю, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
Другий рік поспіль фестиваль «Дитятко» підтримує видання книг про історичне минуле українського кінематографу.
«Книга приурочена до 125-річчя з дня народження видатного українського кінорежисера, письменника і художника Олександра Петровича Довженка, яке святкуватимемо 10 вересня. Вона складається із маловідомих публікацій в українській та російській періодиці 1924–1934 років про фільми Довженка, які яскраво відображають характер тієї складної доби і роль кіномистецтва Олександра Довженка», – розповідає голова Харківської обласної ради, президент фестивалю Сергій Чернов.
«Володимира Миславського знають на Харківщині та й у всій Україні як фахового мистецтвознавця. Він дуже грунтовно підходить до своїх досліджень. І ця 36 книга втора – не виняток. Тому Харків на заздрість столиці видає все нові й нові праці про кінематограф.
Ми живемо у часи, коли багато людей читають заголовки, але не доходять до змісту. Але є книги, які спонукають до того, аби зазирнути всередину і дізнатися більше. На мій погляд, це саме таке видання. Про класика українського кінематографу, який мислив яскравими кадрами і завойовував увагу мільйонів людей», – говорить Сергій Чернов.
До речі, цього року інформаційно-виставковий центр «Бузок» вперше став активним майданчиком фестивалю «Дитятко». З 4 вересня у галереї працюватиме фотовиставка, присвячена фестивалю. Окрім презентації книги про Довженка, у приміщенні галереї «Бузок» 4 та 5 вересня проходитимуть безкоштовні майстер-класи для усіх охочих, а 6 вересня відбудеться акторський кастинг для дітей.
Довідково про книгу «Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка»
У першому розділі книги зібрані «Штрихи до образу митця» – автобіографічні матеріали, а також окремі статті українських та російських кіножурналів, з яких Довженко постає як «поет соціальних катастроф, який дивиться на світ і відчуває його кадрами».
Другий розділ «Довженко – перший поет кіно» включає статті та рецензії на його фільми «Сумка дипкур’єра» (1927), «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930), «Іван» (1932), які стали безсмертними шедеврами. А новаторські методи зйомки і монтажу справили величезний вплив на весь світовий кінематограф.
Чарлі Чаплін навіть висловив думку, що «слов’янство дало світу кінематографа лише одного творця – мислителя і поета Олександра Довженка». Його фільм «Земля» входить до десяти найкращих кінострічок всесвітньої історії кінематографу.
У третьому розділі «Дати і факти» в хронологічній послідовності подано найважливіші події, що пов’язані з творчістю Довженка з 1924 по 1934 роки.
У цій книзі Довженко представлений нам і з невідомого боку, як художник: тут зібрані політичні карикатури, створені Олександром Довженком.
